Бронетранспортер БТР-3

БТР-3 - сучасний український бронетранспортер, призначений для транспортування та вогневої підтримки в бою мотострілкових підрозділів.
Був розроблений в 2001 році Харківським конструкторським бюро з машинобудування імені О. О. Морозова (ХКБМ) за інвестиційної підтримки держкомпанії «Укрспецекспорт». Перша демонстрація БТР-3У пройшла на виставці IDEX в березні 2001 року в Абу-Дабі.

БТР-3У також названий - «Гардіан». Хоча БТР-3У має деяку зовнішню схожість з російським БТР-80, насправді БТР-3У - це повністю нова машина, а не модернізація наявної на озброєнні машини.
Корпус бронемашини зварного типу з листів катаної броні. Бронезахист - противокульна, протиосколочна. Транспортер отримав систему для захисту від ЗМУ і систему автоматичного придушення вогню.

У носовій частині розташовано відділення управління. У ньому розташовані місця командира і водія-механіка БТР. У центральній частині розташовано відділення десанту. Відділення десанту вміщає в себе 6 чоловік. Для входу / виходу маються двері, виконані на кожному борту. Кожні двері окремого відкривання - її нижня частина опускається вниз і формує аппарель (ступінь). Верхня частина при відкриванні йде убік на передню частину машини. У даху відділення десанту є аварійні люки, по бортах виконані амбразури з бронезаслонками і спостережними приладами для ведення вогню з особистої зброї десантниками. Встановлено комплекс кондиціонування повітря. У кормовій частині розташовано силове відділення (МТО). У ньому широко застосовані агрегати та обладнання європейських виробників.

БТР-3У встановлено дизельний двигун «Deutz BF6M1015» з характеристиками потужності 326 к.с. Двигун приєднаний до трансмісії автоматичного типу «Allison MD3066». БТР-3У оснащений французькими шинами Мішлен. БТР - плаваюча, на плаву приводиться в рух одним водометним рушієм, встановленим в кормовій частині корпусу. Для того щоб приготувати машину до подолання водної перешкоди, водій, не виходячи з машини, піднімає водовідражаючий щиток і включає водвідкачуючі насоси.